Євген Славянов

Авжеж, піаритись у такому випадку треба. Аби б тільки такий піар не став самометою.
Бо якщо подивитись на «колег» поляків, то вони ще й жодного промо-ролика не зробили й узагалі сильно не поспішають. Вони ж бо знають на власній шкурі, що престиж і честь держави створюється, грубо кажучи, не роликами.
Такий ролик — це, безперечно, класний брендинг нашої держави, проте честі не додає ні грама.

А які ваші враження від ролика, панове?

Маю дуже простацькі питання.
1) Як у коментах робити цитування (або ж, як робити курсив)
2) Яким чином вставити посилання на відео ютуба, наприклад, при створенні посту в форматі «Запис», а не «Посилання» (бо в мене опис виходить більше за 500 символів). Або ж, поясніть, будь ласка, який то треба html-код вставляти, коли хочеш виконати команду 'Insert video' у записі?
Дякую.

Що це за суцільні «москалізми», пане? Ви іншим постійно в цьому дорікаєте, а самі про це не дбаєте?
Кріпша — міцніша
жуткое — жаске, шалене (в даному контексті)
безудержному — нестримному, невгавущому, безугавному.

Галузь людської діяльності!:)

Спілкуватись, а тимпаче «дискутувати» про секс об*єктивно майже неможливо, оскільки будь-яка репліка сказана на цю тему буде сприйматися майже виключно через призму власного досвіду, вдалого чи не вдалого. Тому кожне слово «чіплятиме за живе». Зрештою, секс це та галузь, де треба тільки діяти, а не говорити, адже будь-що обговорене на людях стає дедалі менш цікавим.

Журналістика – це те, що пишуть на піску, і його змиває перша ж хвиля.
Волтер Ліппманн

Вікно в світ можна завісити газетою.
С. Є. Лєц

А, може, невдовзі годинники почнуть вбудовувати людині в мозок або де-інде, і тоді взагалі не буде ніяких проблем з часом)

Звісно, час є вигадкою. Але без нього, мабуть, взаємодія між людьми була б неможливою.

Хм. Хоча, я все ж таки порушив правило єднання і вже перевів годинники, а треба ж о 4 ночі переводити…

Людина — це Лайно,
бо і Людина, і Лайно:
пахнуть
мають вираження в матеральній формі
мають форму
є продуктом життєдіяльності
з часом розкладаються…

За цією логікою можна порівняти будь-що.
А концепцію «Релігія як пеніс» треба запропонувати Міністерству Освіти або ж взагалі зробити суспільною ідеологією. Усе ж таки, це краще, ніж «Християнська етика».

> тільки потяг до грошей і влади керують нами, нашими основними інстинктами.
Правильно, а певні люди цим користуються.

Маю на увазі, що, може, Умберто Еко масон або під їх замовлення її написав))

Так, може, «Маятник Фуко» зробили масони, щоб відволікти твою пильність від них, і щоб ти раптом не прозріла))

Авжеж, тут і безсоромність вчителів грає свою роль, але це все тому що зарплатня мізерна. Злидні і тяжка робота ще й не на таке здатні штовхнути людину.
У принципі квіти, тимпаче в тому, як ви це описали, можна вважати хабарем, а дітей просто інструментом їх передачі.

Та я трохи не за те кажу. Не заперечую, що успіх вартує великих зусиль. Просто нав*язується одна єдина стратегія успіху, а саме та, кінцевою метою якої є американська мрія.
Крім того, думаю, якщо в тебе є улюблена справа, до якої у тебе природна здібність, то важко сказати, що ти "ішачиш". У кожного є свій шлях, і щоб стати успішним не треба обов*язково лізти зі шкіри і йти, наприклад, у мережевий маркетинг, якщо він тобі огидний.
А справжні дієві правила, як на мене, набуваються переважно шляхом власного досвіду і внаслідок постійної напруженої «внутрішньої роботи».

Звичайно, безглуздо думати, що «масони», зібравшись десь на нараду, постановили: «Отже, панове, відсьогодні для всебічного контролю над масами ми запускаємо на Україні серіали „маргоша“ і „єфросінія“, а також виділяємо гроші на американську поп-музику та кіно для зомбування всього світу.»
Щоб деградувати людям не потрібен план дій або конкретні вказівки якихось керівників. Щоб приспати пильність і розм*якшити людину достатньо не заважати розвиткові маскульту.
Та перманентна криза, в якій знаходиться людство приблизно з кінця 19ст., є тільки вигідною для глобальної змови, аби відволікти людей від нагальних проблем.
Просто цими процесами відають і успішно використовують у власних цілях.

Куди наприклад? У морги чи на цвинтарі? Так, це корисно. Це певним чином витвережує, повертає в реальність і, так би мовити, позбавляє тебе того «метафізичного сала», яким ти заростаєш, занадто багато розмірковуючи про високі матерії й таким чином стаючи самовдоволеним, нечутливим і байдужим.
Хоча, гадаю, що ніякого програшу і виграшу в житті не існує. Це хтось вигадав таку баєчку, напевне, хтось із апологетів концепту «американської мрії», мовляв, треба все життя ішачити, ламати себе через коліно, дотримуватися певних ідіотських правил досягнення успіху і под. Швидше за все, так просто вигідно суспільству і його найбагатшим «князькам», щоб всі сумлінно працювали і їх збагачували.
А насправді, хіба ж це відомо достеменно, коли ти виграв, а коли програв?..

У хабарництві винні насамперед ті, хто дає цей хабар. Мовляв, по-іншому робота буде виконана неякісно. Це вже глибоко в підсвідомості.

Та я ж не проти. Просто констатую проблему.

Панове, прошу, окрім конструктивної критики пропонувати якісь свої варіанти))